Гончаров Володимир Павлович
27 жовтня 1984 р. – 03 травня 2025 р.
Народився 27 жовтня 1984 року в місті Курахове. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №5, де проявив себе як доброзичливий, відповідальний і товариський хлопець. Після школи здобув фах у Курахівському професійно-технічному училищі №129, яке закінчив 27 червня 2003 року. Опановував дві спеціальності — слюсаря з ремонту устаткування котельних і пилопідготовчих цехів та електрозварника ручного зварювання.
Сумлінно працював за фахом: спершу в ЗАТ «ДОНБАСМЕХАНОМОНТАЖ», згодом — на Курахівській ТЕС. З роками життєві обставини привели його до столиці, де Володимир продовжив свою професійну діяльність у ПАТ «Київські теплові мережі». У Києві він створив родину, ростив сина, будував майбутнє.
Володимир мав щиру вдачу, був добрим другом, турботливим батьком і люблячим чоловіком. Активно займався спортом, особливо любив футбол. Для Володимира це була не просто гра — це було захоплення, що об’єднувало його з багатьма земляками в спортивному житті Курахівської громади.
З початком повномасштабної війни не вагаючись пішов до війська, бо не міг залишатися осторонь, коли рідна земля палала. Він став воїном 4-го батальйону 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України.
03 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, поблизу Торецька, Володимир Гончаров героїчно загинув, боронячи свою країну, своїх рідних, наше спільне майбутнє.
Вічний біль і незагойна рана для родини: залишилися дружина, доросла донька та маленький син 2019 року народження, який запам’ятає батька за розповідями, фото і щирою любов’ю сердець.
Похований Герой у місті Києві, на Південному кладовищі.
Пам’ятаємо. Сумуємо. Дякуємо.
Вічна слава Володимиру Гончарову — мужньому воїну, сину українського народу, який віддав життя за свободу та гідність нашої держави.