(12.10.1993 р. — 10.05.2022 р.)
Народився 12 жовтня 1993 року в місті Торецьк Бахмутського району Донецької області.
Дитинство та юність провів у селищі Щербинівка, де навчався у школі № 21. Після закінчення школи вступив до ПТУ № 73 міста Торецьк, де здобув фах газоелектрозварювальника.
Працював на металургійному заводі в місті Костянтинівка Донецької області, а також на заводі ТОВ «Електросталь» у місті Курахове, де обіймав посаду розливника сталі.
Олександр з дитинства захоплювався технікою, мріяв стати далекобійником. Був добрим, працьовитим, люблячим сім’янином та відданим сином своєї землі.
Військову службу проходив у кілька етапів:
строкова служба — з квітня 2018 р. по квітень 2019 р. на посаді водія-механіка (в/ч А1302);
служба за контрактом — з квітня 2019 р. по жовтень 2020 р. на посадах радіотелефоніста, механіка-водія, механіка-водія з експлуатації та ремонту гусеничних тягачів і транспортерів (в/ч А1302, А3283);
з початком повномасштабного вторгнення — з 24 лютого 2022 р. був мобілізований до військової частини А0693, де служив механіком-водієм з експлуатації та ремонту гусеничних тягачів і транспортерів.
10 травня 2022 року Олександр Кісєльов героїчно загинув у бою біля села Новомихайлівка Донецької області, проявивши мужність і вірність присязі. Позивний — «Кісєль».
За відвагу і героїзм, виявлені під час захисту України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» та медаллю «Ветеран війни».
Після себе залишив дружину Сніжану, сина 2012 року народження та донечку 2017 року народження.
Похований Захисник у місті Курахове Донецької області.
Світла пам’ять про Олександра Ігоровича Кісєльова — Людину честі, воїна, люблячого чоловіка й батька — житиме в серцях земляків і всіх, хто знав його. Його життя — це приклад мужності, любові до родини й незламної відданості Україні.
Вічна слава Герою та вічна шана!
