Поляков Максим Олександрович

Поляков Максим Олександрович

(22.01.1986 – 26.11.2023)

Народився 22 січня 1986 року у селі Зеленці Хмельницької області Старокостянтинівського району.

Проживав у шахтарському місті Гірник Донецької області.

Навчався спочатку у Гірницькій загальноосвітній школі № 17, згодом у Гірницькій загальноосвітній школі № 18.

Був працелюбним, цілеспрямованим, планував своє мирне майбуття.

Після закінчення школи вступив до Донецької гуманітарної академії, отримав ступінь бакалавра за спеціальністю «юриспруденція» 30.06.2007 року.

Проходив строкову службу в Армії з 2008 по 2009 роки.

Після Армії два роки працював у патрульно-постовій службі Куйбишевського РВ УМВС України в Донецькій області.

Потім життя Максима було пов’язане з гірничодобувною промисловістю.

Працював на шахті ПРАТ «ШУ «Покровське».

Останнє місце роботи – ДВАТ «Шахта «Степова» ДХК «Павлоградвугілля» Дніпропетровської області.

Став на захист Вітчизни 13 липня 2022 року.

Максим завжди був прикладом сили духу, відповідальності та патріотизму.

Проходив службу у 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», кулементний взвод, 3 батальйон у якості навідника.

Позивний – БАКС.

Воював на соледарівському, часовоярівському, бухмутському напрямках.

Побратими цінували мужність і самовідданість Максима, його вміння підставити плече та надати необхідну допомогу.

Максим вирізнявся винахідливістю,  рішучістю та незламністю при виконанні  бойових завдань.

У запеклому бою за місто Бахмут Максим отримав тяжке поранення.

Лікарі Дніпровської лікарні у № 4 боролися за життя Воїна, проте поранення були важкі і 26 листопада 2023 року серце Героя зупинилося.

Нагороджений державними нагородами:

  • медаллю «Захиснику Вітчизни» 23.12.2022 (за захист м.Соледару),

  • медаллю «За військову службу Україні» 18.07.2023,

  • Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Захисник України Максим ПОЛЯКОВ пішов у вічність, залишивши по собі світлу пам’ять у серцях близьких, побратимів та всіх, хто його знав і любив.

Вічний спочинок Герой знайшов у рідному місті Гірник, де до останнього на його повернення чекала мама.

Подвиг і самопожертва солдата Збройних Сил України Максима ПОЛЯКОВА ніколи не будуть забуті.

Вічна пам’ять і вічна слава Герою!

Герої не вмирають. Вони живуть в наших серцях та вільному небі України.