Іванов Сергій Євгенович

(22.02.1974 – 06.01.2024)


Сергій Іванов народився 22 лютого 1974 року.

Проживав у місті Курахове Донецької області на вулиці Перемоги.

Все своє життя він був людиною честі, працьовитою, відданою родині та своїй Батьківщині.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 2 м.Курахове. Після закінчення школи вступив до Курахівського професійно-технічного училища (зараз – Курахівський професійний ліцей). Отримав професію зварювальника.

Згодом закінчив Харківський національний університет будівництва та архітектури за спеціалізацією «будівництво».

Працював на ТОВ ДТЕК «Курахівська ТЕС», потім займався підприємницькою діяльності з ремонту та будівництва.
Коли в країну прийшла війна, Сергій не залишився осторонь.

Він став на захист рідної землі, мужньо виконував військовий обов’язок, борючись за свободу України.

Служив у 109 окремій бригаді територіальної оборони, 105 батальйон, третя рота. Боронив Україну на харківському та донецькому напрямку.

Останнім часом ніс службу у місті Красногорівка, що на Донеччині.

Побратими його знали під позивним «Небо».

Внаслідок влучання дронів Сергій отримав тяжкі поранення, опинився у лікарні, проходив лікування, витримав чотири операції, трансплантацію шкіри …

Але післяопераційний період виявився надважким, пішли ускладнення, потрапив у реанімацію і 6 січня 2024 року серце Воїна не витримало.

Похований Герой у селі Погарисько Львівської області, поряд зі своїм побратимом Романом Лядським, позивний «Поляк».

У Сергія залишилася донька Анастасія, для якої він назавжди залишиться Героєм, взірцем сили духу та незламності.
Світла пам’ять про солдата Збройних Сил України Сергія ІВАНОВА житиме в серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав і любив.

Герої не вмирають, вони живуть у вільному небі України!

Вічна слава Героям і вічна пам’ять!