солдат (23.03.1989 – 18.06.2022).
Лобань Андрій Сергійович народився 23 березня 1989 року в місті Курахове Донецької області. Тут він виріс, здобув освіту та розпочав свій життєвий шлях.
Навчався у Курахівській загальноосвітній школі №3 (Роя).
Ріс активним і спортивним хлопцем: захоплювався футболом, брав участь у спортивних змаганнях різного рівня. Мав багато друзів, активно долучався до життя школи та класу.
Після закінчення школи вступив до Курахівського професійно-технічного училища №129 (зараз – професійний Ліцей), де здобув професію автослюсаря.
Працював на Курахівському електросплавному заводі «Електросталь» у сталеплавильному цеху. Згодом працював на будівництві вільнонайманим працівником як різноробочий.
Із початком повномасштабного вторгнення у перших числах березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Андрій не зміг стояти осторонь, коли війна прийшла в його рідний дім.
Службу проходив у 56-й окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0989).
На той час бригада боронила рубежі на маріупольському напрямку. Під час бойових дій Андрій отримав контузію.
У складі свого підрозділу солдат Збройних Сил України Андрій Лобань гідно виконував військовий обов’язок, захищаючи рідну землю від ворожої агресії. Побратими знали його як хороброго воїна та надійного товариша, завжди готового прийти на допомогу й підтримати.
18 червня 2022 року серце Героя зупинилося.
Андрій не встиг створити власну сім’ю.
Осиротіли мати та брат, які втратили найдорожчу людину — свою рідну душу, підтримку, опору й надію.
Світла пам’ять про Захисника України Андрія Лобаня завжди житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав, цінував і любив.
Вічна слава Герою.
Герої не вмирають… Вони живуть у вільному небі України.