(26.04.1989 – 13.08.2022).
Артем народився 26 квітня 1989 року.
Навчався в Курахівській загальноосвітній школі № 2.
Мав відкрите серце та добру вдачу, був надійним другом, користувався авторитетом серед знайомих та колег.
У 2007 році закінчив Курахівський професійний ліцей, отримав професію електрогазозварника.
Вступив до державного вищого навчального закладу «Придніпровський енергобудівний технікум», який успішно закінчив 30 червня 2014 року за спеціальністю «монтаж і експлуатація теплоенергетичного устаткування теплових електростанцій» та здобув кваліфікацію «технік-теплотехнік».
Працював за спеціальністю, – на Курахівській ТЕС, електрометалургійному заводі “Електросталь”.
Згодом займався будівельними роботами,– бригадою відновлювали лікарні.
Артем будував власне життя, дбав про родину, мріяв про щасливе майбутнє свого сина.
Але його мирним планам не судилося виповнитися, – на рідну землю прийшов ворог.
З перших днів повномасштабної війни став на захист України.
Служив у 122-ому окремому аеромобільному батальйоні 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ (ДШВ ЗСУ), військова частина А4165.
Гідно виконував всі поставлені перед ним завдання у складі свого військового підрозділу. Побратими поважали Артема за незламну силу волі та легку вдачу. Артем був надійним товаришем в бою, а на фронті це найцінніший скарб.
13 серпня 2022 року під час запеклого бою поблизу села Богородичне Донецької області, солдат Збройних Сил України БОНДАРЕНКО Артем героїчно загинув, прикривши своїм тілом побратима.
Нагороджений державною нагородою – Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Одвічний спокій Герой знайшов у місті Дніпро.
По собі залишив найдорожче – сина, народженого у 2015 році.
Світла пам’ять Захиснику України Артему БОНДАРЕНКУ і вічна слава.
Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях і у вільному небі України.