Бондаренко Артем Юрійович
(26.04.1989 – 13.08.2022).
Артем народився 26 квітня 1989 року.
Навчався в Курахівській загальноосвітній школі № 2.
Мав відкрите серце та добру вдачу, був надійним другом, користувався авторитетом серед знайомих та колег.
У 2007 році закінчив Курахівський професійний ліцей, отримав професію електрогазозварника.
Вступив до державного вищого навчального закладу «Придніпровський енергобудівний технікум», який успішно закінчив 30 червня 2014 року за спеціальністю «монтаж і експлуатація теплоенергетичного устаткування теплових електростанцій» та здобув кваліфікацію «технік-теплотехнік».
Працював за спеціальністю, – на Курахівській ТЕС, електрометалургійному заводі “Електросталь”.
Згодом займався будівельними роботами,– бригадою відновлювали лікарні.
Артем будував власне життя, дбав про родину, мріяв про щасливе майбутнє свого сина.
Але його мирним планам не судилося виповнитися, – на рідну землю прийшов ворог.
З перших днів повномасштабної війни став на захист України.
Вірний присязі, мужньо виконував бойові завдання, боронив рідну землю від окупанта.
Служив у 122-ому окремому аеромобільному батальйоні 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ (ДШВ ЗСУ), В/Ч А4165.
Виконуючи бойове завдання, 13 серпня 2022 року Артем героїчно загинув поблизу села Богородичне Донецької області, прикривши своїм тілом побратима.
Нагороджений державною нагородою – Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічний спокій Герой знайшов у місті Дніпро.
По собі залишив найдорожче – сина, народженого у 2015 році.
Вічна слава Захиснику України Артему БОНДАРЕНКУ і вічна пам’ять.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях і у вільному небі України.