Пономаренко Сергій Володимирович
солдат (02.06.1976 – 12.05.2022)
Пономаренко Сергій Володимирович народився 2 червня 1977 року.
Навчався у Курахівській загальноосвітній школі № 5. Ріс волелюбним, товариським, спортивним хлопцем. Брав активну участь у житті школи та класу, займався спортом.
Після 7-го класу вступив до дитячо-юнацької спортивної школи спортивного клубу Сергія Бубки (м. Донецьк), де здобув базову середню освіту зі спортивним профілем «футбол».
Після закінчення дитячо-юнацької спортивної школи продовжив навчання у спортивному навчальному закладі — Донецькому училищі олімпійського резерву імені Сергія Бубки, яке успішно закінчив 1 липня 1996 року за спеціальністю № 0303 «Фізична культура».
Сергій мав спортивне звання — майстер спорту України, отримував державну стипендію.
У 2007 році Сергій вирішив здобути другу вищу освіту за юридичним фахом і вступив до Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого. У лютому 2012 року отримав диплом за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Сергій мав мирні плани на життя, але їм не судилося здійснитися…
Сергій не міг стояти осторонь подій, які відбувалися в державі, тому 29 жовтня 2021 року прийняв вольове рішення — укласти контракт зі Збройними Силами України. Боронив державні кордони на Донецькому напрямку.
Під час повномасштабного вторгнення ніс службу у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ Збройних Сил України.
Посада — навідник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А0693.
Як солдат виконував свій обов’язок з честю та відвагою. Побратими поважали й цінували Сергія за мужній, сталевий характер, витримку та силу. Він завжди був підтримкою для товаришів, допомагав не лише ділом, а й словом.
12 травня 2022 року під час запеклих боїв у місті Мар’їнка Донецької області Сергій героїчно загинув, залишившись вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у боротьбі за свободу та незалежність України.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У горі залишилися мати та рідний брат Володимир. Вони завжди зберігатимуть світлу пам’ять про свого мужнього сина та брата.
Останній прихисток Герой знайшов у Дніпропетровській області.
Місце поховання: Краснопільське кладовище, с. Краснопілля, 12 ряд, 46 місце.
Ім’я Сергія назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив.
Вічна шана солдату Збройних Сил України ПОНОМАРЕНКУ Сергію та вічна слава.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях і у вільному небі України.