солдат (19.11.1991 – 19.05.2025).
Олександр народився 19 листопада 1991 рокув селі Успенівка Покровського району Донецької області.
В затишному мальовничому селі на Донеччині пройшли кращі роки життя Олександра.
Навчався в Успенівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.
Також отримав позашкільну мистецьку освіту у музичній школі.
Майстерно володів музичними інструментами, грав на піаніно та гітарі, мав прекрасний голос і слух.
Після закінчення місцевої школи здобув освіту механіка в Донецькому інституті залізничного транспорту.
Працював у місті Ясинувата, потім — в енергетичній компанії, а згодом — шахтарем у Вугледарі.
Він був людиною широких інтересів і доброго серця.
Займався спортом, захоплювався мото- та автотехнікою, любив природу і тварин.
З дитинства мріяв стати водієм міжнародних рейсів, але доля склалася інакше.
Олександр був надійною опорою для своєї родини — допомагав батькам, був працьовитим, щирим і безвідмовним.
Мав золоті руки і добре серце.
Створив власну родину, безмежно любив доньку та мріяв про її щасливе майбутнє.
У липні 2022 року Олександр став на захист рідної країни у складі Збройних Сил України.
Сумлінно виконував свій військовий обов’язок, піклувався про побратимів, вірив у перемогу.
19 травня 2025 року Воїн відійшов у вічність.
Його смерть стала непоправною втратою для родини, друзів і побратимів.
Похований Герой у місті Житомир.
Вічна слава і світла пам’ять Захиснику України, солдату Збройних Сил України — Олександру Макарову.
Герої не вмирають…