(29.12.1998 – 08.03.2025)
Народився 29 грудня 1998 року в селі Новоселидівка Покровського району Донецької області.
З дитинства Микола вирізнявся добрим характером, порядністю та відповідальністю.
Був турботливим сином і братом, допомагав матері та брату Максиму, який потребував постійного догляду (інвалідність І групи).
У найскладніші моменти життя завжди залишався поруч із рідними, підтримуючи їх у часи випробувань.
У зв’язку з наближенням лінії фронту до рідної домівки сім’я Миколи була змушена евакуюватися до Полтавської області.
Тимчасово проживали в місті Решетилівка по вулиці Покровській.
Восени 2024 року Микола став на захист Батьківщини.
Проходив службу у 2-му десантно-штурмовому відділенні 2-го десантно-штурмового взводу 12-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284.
Посада — навідник-оператор.
Героїчно загинув, виконуючи бойове завдання, у бою за Україну, її свободу та незалежність, 08 березня 2025 року поблизу населеного пункту Черкаське Порічне Суджанського району Курської області російської федерації.
Свій останній прихисток Герой знайшов у місті Решетилівка, де нині тимчасово мешкає його родина.
У глибокому горі залишилася мати, яка втратила найдорожче — сина, свою опору й надію.
Подвиг і самопожертва солдата Збройних Сил України Миколи КУЧУКА назавжди залишаться в пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав і любив.
Вічна слава та світла пам’ять Захиснику України!
Герої не вмирають — вони живуть у вільному небі України та в наших серцях.