Коваленко Денис Андрійович
Солдат (31.01.1994 – 14.12.2023).
Народився 31 січня 1994 року в селі Нескучне Великоновосілківського району Донецької області. Зростав добрим, відповідальним, цілеспрямованим.
Навчався у Нескучненській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів імені Миколи Олександровича Корфа. За словами педагогів, вирізнявся старанністю, здібностями до навчальних предметів, мав багато друзів, брав активну участь у житті школи та класу.
Після закінчення школи вступив до Великоновосілківського професійного ліцею, який успішно закінчив і здобув спеціальність «тракторист».
Згодом Денис вирішив отримати ще одну кваліфікацію і вступив до Курахівського професійного ліцею, після закінчення якого 30 червня 2019 року здобув професію «електрогазозварник».
Навчальну практику проходив на Курахівській тепловій електростанції (ТЕС), де згодом і залишився працювати за спеціальністю.
Денис щиро полюбив затишне й комфортне для життя місто Курахове. У 2017 році придбав там житло, мріяв про мирне і щасливе майбутнє для себе та своєї родини.
У житті захоплювався технікою, планував придбати власний автомобіль і заощаджував кошти на його купівлю. Мріяв створити сім’ю. Та мирним планам Дениса не судилося здійснитися — у рідну домівку прийшла війна…
5 березня 2022 року, повністю усвідомлюючи всю відповідальність, Денис вступив до лав Збройних Сил України.
Службу ніс у 105-му окремому батальйоні територіальної оборони у складі 109-ї окремої бригади територіальної оборони (109 ОБрТрО) Регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Військова посада — старший стрілець військової частини А7271.
Позивний — «Веселий». Побратими так і називали Дениса — «наш Веселий і Кумедний» — за відкриту, добру душу та щире серце.
14 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання з оборони та захисту держави, Коваленко Денис Андрійович героїчно загинув поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області, залишившись вірним військовій присязі та українському народові.
Загибель Дениса стала непоправною втратою для його рідних, побратимів, друзів, близьких та всіх, хто знав і любив його.
Нагороджений державною нагородою — орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Останній прихисток Герой знайшов у місті Вільногірськ Дніпропетровської області Кам’янського району, де нині проживає родина Дениса.
У безмежному горі залишилася мама Світлана. Вона втратила найдорожчу в світі людину — свого сина, свою надію, гордість, підтримку та опору.
Вічна шана солдату Збройних Сил України КОВАЛЕНКУ Денису та вічна пам’ять.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях і у вільному небі України.