солдат (17.09.1984 – 08.03.2026)
Народився в селі Новоселидівка Покровського району Донецької області.
Навчався у Новоселидівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, де зарекомендував себе дисциплінованим, відповідальним учнем. Вирізнявся добрим і товариським характером, умінням згуртовувати однолітків навколо спільних інтересів та занять.
Після закінчення школи вступив до Гірницького професійно-технічного училища №144, де здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва категорій «А1», «А2», «В1». Також навчався у Курахівській філії Придніпровського енергобудівного технікуму.
Проживав у селищі Курахівка Покровського району Донецької області. Тут працював гірником на ТОВ Шахта «Курахівська» ДХК «Селидіввугілля».
У житті Ігор був людиною із золотими руками: завжди готовий прийти на допомогу, підтримати тих, хто цього потребував, умів будувати, ремонтувати й знаходити рішення у будь-якій справі. Одним із його улюблених занять була риболовля.
Після переїзду до міста Павлоград працював на Центральній збагачувальній фабриці «Павлоградська», а згодом — різноробом на будівництві, долучаючись до зведення укриттів для шкіл і дитячих садків.
На військову службу був призваний Павлоградським РТЦК та СП Дніпропетровської області. 20 грудня 2025 року склав Військову присягу та вступив до лав Збройних Сил України.
Службу проходив у 425 окремому штурмовому полку «Скеля» Сухопутних військ Збройних Сил України на посаді кулеметника 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 4-го штурмового батальйону військової частини А4862. Мав позивний «Циган».
Побратими високо цінували Ігоря за його моральні якості, мужність, витримку та вміння знаходити рішення у надскладних умовах. На полі бою він умів зберігати холоднокровність, спокій і твердість духу.
У складі свого підрозділу Ігор мужньо виконував бойові завдання з відсічі ворога на Покровському напрямку.
08 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Сергіївка Покровського району Донецької області, солдат Збройних Сил України Ігор Масло героїчно загинув у бою за Україну, залишившись вірним Військовій присязі та українському народові.
Посмертно нагороджений відзнакою 425 ОШП — «Хрест Героя Скали».
Без батьківської підтримки залишилася донечка Валерія, 2012 року народження, без люблячого чоловіка — дружина Крістіна. Батьки Ігоря відійшли у вічність раніше.
Останній прихисток Герой знайшов у місті Павлоград Дніпропетровської області, де нині тимчасово мешкає його родина. Місце поховання — Луганське міське кладовище, Алея Слави.
Світла пам’ять і вічна шана солдату Збройних Сил України Ігорю Маслу.
Герої не вмирають… Вони назавжди залишаються у наших серцях.