солдат (19.08.1988 – 03.08.2026).
Народився 19 серпня 1988 року у місті Гірник Покровського району Донецької області. Навчався у Гірницькій загальноосвітній школі І–ІІ ступенів №18 Селидівської міської ради Донецької області.
Після закінчення школи вступив до Гірницького професійно-технічного училища №144, де здобув спеціальність «Тракторист-машиніст сільськогосподарських машин та устаткування» (технічне обслуговування аграрної техніки).
У 2008 році проходив строкову військову службу у 61 арсеналі Збройних Сил України на посаді танкіста військової частини А0829 у місті Лозова Харківської області.
Працював у виробничій сфері та приватних структурах. Був працьовитою людиною, ніколи не сидів без діла. Мав мирні плани на життя, мріяв одружитися та створити власну сім’ю, але його задумам завадила війна.
Повномасштабне вторгнення застало Юрія у місті Курахове, де на той час проживав і працював оператором «Нової пошти».
22 листопада 2022 року Юрій прийняв тверде рішення стати на захист України та вступив до лав Збройних Сил України.
Службу розпочав у складі 92 окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
У 2023 році під час виконання бойового завдання отримав поранення внаслідок удару ворожого дрона. Після лікування та реабілітації повернувся до служби.
10 січня 2025 року перевівся до підрозділу Національної гвардії України.
Останнім місцем служби стала 18 Слов’янська бригада Національної гвардії України у складі 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія».
Обіймав посаду стрільця-радіотелефоніста 1 відділення 2 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини 3035 Національної гвардії України.
Побратими знали його під позивним «Амінь».
Виконуючи бойові завдання на Донецькому напрямку, Юрій мужньо й самовіддано боронив українську землю, проявляючи стійкість, витримку та відданість військовому обов’язку.
03 серпня 2026 року о 06:19 під час екстреної евакуації до медичного закладу міста Дніпра серце Воїна зупинилося.
Земний шлях Юрія завершився, але він назавжди залишиться у строю Небесного воїнства.
Невимовне горе втрати переживають мати — Любов Миколаївна, сестра Наталя, рідні, друзі, побратими та всі, хто його знав і любив. Для них він назавжди залишиться люблячим сином, братом, надійним товаришем і мужнім Захисником України.
Поховали Воїна у місті Гайсин Вінницької області на Алеї Слави.
Світла пам’ять солдату Національної гвардії України Юрію Васильовичу Павловському.
Вічна шана і вдячність Захиснику.
Герої не вмирають…